Тези стратегічній сесії «Мистецька освіта майбутнього»

Тези стратегічній сесії «Мистецька освіта майбутнього»

19 грудня 2019 року в Мистецькому Арсеналі пройшла стратегічна сесія з розвитку Мистецької освіти майбутнього, організована Міністерством культури, молоді та спорту.

Було дуже багато корисної інформації, якою хотілося б поділитись.

 

Головні тези:

  • В умовах глобалізації українським дітям доведеться конкурувати з фінами, естонцями, канадцями, китайцями та ін.
  • Класична школа конкурує з блогерами, друзями, оточенням.
  • В назві подій для підлітків не варто вживати слово «освітній». Вони вже травмовані цим словом. «Освітній» добре працює для батьків, але погано для дітей.
  • За звичку читати відповідає радість. Травматичний досвід відбиває бажання.
  • Діти знаходяться в ще більш ієрархічному суспільстві ніж дорослі.
  • Діти – як матеріал, що потрібно розвивати, а не матеріал для перемог.
  • Ідентифікація країни в світі йде через їх культуру.

«Якщо ти окрема країна – покажи мені свою культуру»
Олександра Кольцова, гурт «Крихітка»

  • Країна має говорити своєю мовою, своїм мистецтвом, своєю музикою.
  • Переосмислити цінність здобутків України в мистецтві і культурі, адже ми втрачаємо і знецінюємо власне мистецтво.
  • Українському суспільству слід працювати у напрямку заміни культурних маркерів в світі. Змінювати написи, де замість замість України вказана Росія.
  • Українська академічна мистецька освіта має багато хорошого і є готовим продуктом, який варто популяризувати у межах країни та спрямовувати на експорт.

Ключова проблема:

  • Менше 20% дітей відвідують мистецькі школи. Діти малознайомі із фольклорним матеріалом.
  • З іноземного досвіду:
  • В Фінляндії популяризується заняття музикою для вагітних; від 0 до 6 – початкове знайомство з усіма музичними інструментами, від 6 р. – дитина обирає музичний інструмент для поглибленого вивчення.
  • Кожен швед, фін, естонець в якійсь мірі грає на музичних інструментах.
  • Основна мета грати разом і для задоволення.
  • Музика для насолоди і розкриття потенціалу.
  • Нема змагання і конкуренції.
  • В Японії поглиблене вивчення фольклору.
  • Музика не досягнення, а органічна частина життя.
  • В європейських країнах на 400 000 дітей 60 музичних шкіл.
  • Найкращий досвід в мистецькій освіті– Японія, Скандинавія.

Рекомендації для використання в роботі:

  • Сприяти поглибленню вивчення фольклору у школах громад.
  • Кожна дитина має знати 10 національних інструментів.
  • Переосмислити місію і цілі: чи ми виховуємо і фінансуємо 10–ох чемпіонів всією країною чи розвиваємо любов до мистецтва і культури  у всіх? Виховання кількох чемпіонів для нації нерентабельно, бо виникає питання навіщо тоді інші. Спрямувати сили слід на розвиток широкого загалу з яких виокремиться когорта найкращих.
  • В процес навчання потрібно імплементувати практиків. Це має бути як відрядження в освіту.
  • Унеможливити насилля над дітьми в мистецьких школах.
  • Навчати дітей виражати емоції через мистецтво.
  • В школах мистецтв ввести вивчення спеціалізованого ПЗ для обробки музики, фотографії та відео.